ПРАВИЛА СВЯТОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО СЬОМОГО СОБОРУ, НІКЕЙСЬКОГО
| 1. Приявшим священиче гідність свідченнями і керівництвом служать накреслені правила і постанови, котория охоче приймаю, оспівуємо з Богоглаголивим Давидом, до Господа Бога глаголюче: на шляху побачень твоїх насолодяться, яко про всяке багатство. Такожде: заповідав єси правду, побачення Твоя у вік; напоуми мене і живий буду. І аще пророчий глас наказує нам довіку зберігати побачення Божого, і жити в них: що явно є, яко перебувають ония незламні і непохитні. Бо і боговидець Мойсей тако глаголить: до сім не личить прикласти і від цих не личить відбити. І божественний Апостол Петро, хвалячись ними, волає: в це бажають Ангели проникнути. Такожде і Павло віщає: аще ми, або Ангел з небес благовістить вам більш, еже благовістили вам, анафема нехай буде. Понеже це вірно, і засвідчено нам: той, радіючи про се, подібно як знайшов би хто користь многу, Божественні правила з слухали прийнятний, і всебічний і непохитне утримуємо постанову цих правил, викладених від всехвальних Апостолів, святих труб Духа, і від святих вселенських соборів, і помісно збираються для видання таких заповідей, і від святих отців наших. Бо всі вони, від єдиного і тогожде Духа бувши освічені, корисне узаконили. І кого вони зраджують анафемі, тих і ми анафематствуем; а кого виверженню, тих і ми вивергаємо, і кого відлученням, тих і ми відлучаємо; кого ж піддають покуті, тих і ми такожде піддаємо. Бо піднявся до третього неба, і чув невимовні дієслова, божественний Апостол Павло ясно волає: не сріблолюбці вдачею, задоволені сущим. 2. Поелику ми в псалмопенії обіцяємо Богу: у оправданиих твоїх повчуся, не забуду словес твоїх: то і всім християнам це зберігати є спасительно, наипаче ж приемлющим священиче гідність. Цього заради визначаємо: всякому имеещему возведену бути на єпископську ступінь, неодмінно знати Псалтир, та тако і весь свій клір напоумляє повчатися з ония. Такожде ретельно відчувати його митрополиту, чи має старанність з роздумом, а не мимохідь, читати священні правила, і Святе Євангеліє, і книгу Божественного Апостола, і все божественне Писання, і надходити за заповідями Божими і вчити доручений йому народ. Бо сутність ієрархії нашої складають Богопреданния словеса, тобто істинне ведення божественних Писань, якоже прорік великий Діонісій. Аще ж вагається і не старається тако творити і вчити: та не висвячується. Бо пророчо річок Бог: ти розум відкинув, відкину і я тебе, та не послужиш мені. 3. Всяке обрання на єпископа, або пресвітера, або диякона, що робиться мирськими начальниками, нехай буде недійсне за правилом, яке говорить: аще який єпископ, мирських начальників вживши, через них отримає єпископську в церкві владу, нехай буде вивержений і відлучений, і всі сполучені з ним. Бо має робитись на єпископа, повинен обираємо бути від єпископів, якоже святих отців визначено в правилі, яке говорить: єпископа поставляти найбільш пристойно всім тоя області єпископам: аще ж це не зручно, або за належащей нужді, або по дальності шляху, то принаймні три укупі так зберуться, а відсутні та візьмуть участь в обранні і виявлять згоду допомогою грамат, і тоді творить поставлена. Стверджувати ж такі дії в кожній області личить ея митрополиту. 4. Проповідник істини божественний Апостол великий Павло, яко якесь праіло вважав Ефеським пресвітерам, паче ж і всьому священичому стану, з відвагою річок тако: срібра, або злата, або різ не забажав: вся сказав вам, яко так трудящим личить допомагати немічним, і думати, яко Блаженніше давати ніж приймати. Цього заради і ми, від нього навчившись, визначаємо: та аж ніяк не умишляє єпископ, з низької користі, вживаючи в привід уявні гріхи, вимагати злата, або срібла, або іншого чого від підлеглих йому єпископів, або кліриків, або ченців. Бо Апостол каже: неправедні Царства Божого не успадковують. І ще:не повинні суть діти батькам здобути Маєтки, але батьки дітям. Сього ради, аще угледено буде, що хто-небудь заради отримання злата, або інаго чого, або з якоїсь своєї пристрасті, забороняє служіння, і відлучає кого-небудь зі своїх кліриків, або укладе чесний храм, та не буде в ньому Божої служби: такий, і на безчуттєві предмети спрямовуючи своє шаленство, по істині є безчуттєвий; і повинен схильний бути того, чого піддавав другаго; і звернеться хвороба його на главу його. 5. Гріх до смерті є, коли якісь грішачи, в невиправленні перебувають. Горше ж сього те, коли жорстоковийно возстают на благочестя і істину, вважаючи за краще багатство послуху перед Богом, і не тримаючись його статутів і правил. У таких немає Господа Бога, аще не змиряться, і не витверезяться від свого гріхопадіння. Личить їм паче приступати до Бога, і з скрушеним серцем просити залишення гріха його і прощення, а не марнославитися даянням неправедним. Бо близький Господь скрушеним серцем. Цього заради аще деякі хваляться, яко даянням злата поставлені в чин церковний, і на це зле звичай, відчужує від Бога і від усякого священства, вважають надію, і від того безсоромним лицем, і отворими устами, докірливими словами, безчестять обраних від Святого Духа за доброчесне життя, і бездаяння злата поставлених: то надходять таким чином зводити на останній ступінь їх чину: аще ж в тому закосневать будуть, єпитіміею виправляти. Аще ж хто виявиться створив це при висвяченні: то нехай буде поступлено за Апостольським правилом, яке говорить: аще хто єпископ, або пресвітер, або диякон, грошима отримає це гідність: нехай буде вивержений і він, і поставив його, і нехай відсічеться зовсім від спілкування, яко Симон волхв Петром. Такожде і за другим правилом преподобних отців наших в Халкідоні, яке говорить: аще який єпископ за гроші учинить свячення, і непродану благодать зверне в куплю, і за гроші поставить єпископа, або хорепіскопа, або пресвітера, або диякона, або кого-небудь з числяться в причте; або зробить за гроші во економа, або екдіка, або парамонарія, або взагалі в яку-небудь церковну посаду, заради мерзенного прибуття свого: дерзнувшій на це, бувши викритий, та підлягає позбавленню власної ступеня; а поставляється аж ніяк та не користується купленим поставленням, або виробництвом, але нехай буде чужий гідності, або посади, котория отримав за гроші. Аще ж хто виявиться і посредствовавшим у мздопріятіі толіко мерзенному і беззаконному: і цей, аще є клірик, нехай буде вивержений зі свого ступеня; аще ж мирянин, або чернець, нехай буде відлучений від спілкування церковнаго. 6. Поелику є правило, яке говорить: двічі на рік в кожній області личить бути канонічним дослідженням, за допомогою зборів єпископів: а преподобні отці шостого собору, до уваги до труднощів збираються, і до недоліків потрібного для подорожі, визначили, без всякого ухилення і вибачення, один раз на рік бути собору, і погрішне виправляти: то і ми це правило поновлюємо, і аще обрящется якийсь начальник забороняє це, нехай буде він відлучений. Аще ж хто з митрополитів знехтує виконати це, не по нужді і насильству, і не з якої-небудь поважної причини: такий та підлягає єпитимії, за правилами. Коли ж буде собор про предмети канонічних і євангельських: тоді присутні єпископи повинні старатися і дбати про збереження Божественних і животворящих заповідей Божих. Бо, внегда збереже її, відплата багато: бо заповідь є світильник, закон світла, а викриття і покарання шлях життя; і заповідь Господня світла, що просвіщає очі. Та не буде ж дозволено митрополиту з того, що приносить з собою єпископ, вимагати або худоби, або інші речі. Аще ж викритий буде в такому вчинку: то віддасть вчетверо. 7. Божественний Апостол Павло прорік: якихось людина гріхи пред'явлені суть, яким же і послідують. Бо гріхам предваряющим і інші гріхи підуть. За нечестивою єрессю наклепників на християнство, пішли й інші нечестя. Бо як зрак чесних ікон отьяли у Церкви, так і залишили й інші якісь звичаї, які личить відновити, і так утримувати по писаному законоположению. Цього заради, аще які чесні храми освячені без святих мощей мученицьких, визначаємо: нехай буде скоєно в них положення мощей зі звичайною молитвою. Аще ж відтепер знайде якийсь єпископ, освячує храм без святих мощей: нехай буде вивержений, яко переступив церковні перекази. 8. Поелику деякі з єврейскаго віросповідання, блукаючи, уявили лаятися Христу Богу нашому, удавано роблячись християнами, потай же відкидаючись його, і приховано суботуючи, та інше юдейське виконуючи: то визначаємо, цих ні в спілкування, ні в молитві, ні в церкву ні приймати; але явно бути їм, за їх віросповіданням, євреями; і дітей їх не хрестити, і раба їм не купувати, або не купувати. Аще ж хто з них з щирою вірою звернеться, і сповідує ОНУ від усього серця, урочисто відкидаючи Єврейські їх звичаї і справи, щоб через те й інших викрити і виправити: цього приймати і хрещати дітей його, і стверджувати їх у відкиданні єврейських умислів. Аще ж не такі будуть: аж ніяк не приймати їх. 9. Всі дитячі байки, і шалені глум, і брехливі Писання, що складаються проти чесних ікон, має віддавати в єпископію Константинопольську, щоб покладені були з іншими єретичними книгами. Аще ж знайде хто такі приховує: то єпископ, або пресвітер, або диякон, нехай буде вивержений зі свого чину, а мирянин, або чернець, нехай буде відлучений від спілкування церковного. 10. Позаяк деякі з кліру, ухиляючись від сили существующаго в правилах постанови, залишивши свій прихід, тікають в інші парафії, особливо ж у цім Місті і царствующем граде, і в мирських начальників стають, відправляючи Богослужіння в їх молитвенницах: те, що без волі свого і Константинополскаго єпископа не дозволяється приймати, в якому б то ні було будинку, або церкви. Аще ж хто це створить, і в тому завзятий буде: нехай буде вивержений. А тим, які за згодою вищеречених священноначальників це творять, не належить приймати на себе мирських і життєвих піклувань, якоже божественними правилами заборонено це творити. Аще ж хто обрящется, що займає мирську посаду у глаголемих вельмож або нехай залишить ОНУ, або нехай буде вивержений. Краще ж нехай йде вчити Отроків і домочадців, читаючи їм божественне Писання: бо для цього і священство отримав. 11. Будучи зобов'язані зберігати всі Божественні правила, ми повинні так само охороняти всеконечно незмінним і те, яке велить бути економу в кожній церкві. І аще кожен митрополит, у своїй церкві поставляє економа, благо є; аще ж не поставить, то надається Константинопольсклму єпископу, власною владою, визначити економа в тій церкві. Теж надається і митрополитам, аще підлеглі їм єпископи не захочуть економів поставити в церквах своїх. Теж саме спостерігати і по монастирях. 12. Якщо хто, єпископ, або ігумен, виявиться що-небудь з угідь, що належать єпископії, або монастирю, продало в руки влади, або віддали іншій особі: не твердо буде оне віддання, за правилом святих Апостолів, глаголющему: єпископ нехай має піклуватися про всіх церковних речах, і ними так распоряжает, яко Богу назирающу: але не дозволено йому присвоять що небудь з них, або сродникам своїм дарувати належить Богу; аще же суть незаможні, та подає їм яко незаможним, але під цим приводом, та не продає належить до церкви. Аще поставляють в привід, що земля заподіює збиток, і ніякої користі не доставляє: то і в цьому випадку не віддавати поля місцевим начальникам, але клірикам, або хліборобам. Аще ж вживають лукавий оборот, і володар перекупить землю у клірика, або хлібороба: то і в цьому випадку продаж нехай буде недійсна, і продане нехай буде повернуто єпископії, або монастирю: А єпископ, або ігумен, тако надходить, нехай буде вигнаний: єпископ з єпископії, ігумен ж з монастиря, яко зло марнують те, чого не зібрали. 13. При тому, що трапилося, за гріхами нашим, лихо в церквах, деякі святі храми, єпископії і монастирі якимись людьми розкрадені, і соделалісь звичайними житлами. Аще заволоділи ними захочуть віддати їх, нехай будуть відновлені по колишньому, то добро і благо є; аще ж не тако: то, сущих від священнікческаго чину, наказуємо вивергати, а ченців, або мирян відлучати, яко засуджених від Отця, і Сина, і Святого Духа, і так вчінятся, ідеже черв'як не вмирає, і вогонь не згасає. Понеже вони гласу Господньому противляться, глаголющему: не творіть дому Отця Мого будинком купівлі. 14. Всім явно є, яко порядок не розлучений від священства, і з точністю зберігати відносяться до священства виробництва, є справа Богу угодне. І понеже бачимо, яко якісь, без керівництва, в дитинстві прийнявши прічетніческое постриг, але ще не отримавши єпископокого висвячення, в церковних зборах на амвоні читають, і це роблять незгодно з правилами: то наказуємо відтепер сему не бути. Це ж саме дотримуватися і в міркуванні ченців. Свячення читця творити дозволяється кожному ігумену в своєму, і токмо в своєму монастирі, аще сам ігумен отримав висвячення від єпископа в начальство ігуменське, без сумніву вже будучи пресвітером. Подібно і хорепіскопи, за давнім звичаєм, з дозволу єпископа, повинні виробляти читців. 15. Відтепер клірик нехай не визначається до двох церков: бо це властиво торгівлі і низькому своекорыстию, і чуже церковного звичаю. Бо ми чули від самого голосу Господнього, яко не може хто або двом панам працювати: або одного зненавидить, а іншого полюбить, або одного тримається, про інше ж знерадить. Того заради всяк, за Апостольським словом, в немже покликаний є, в тому повинен перебувати, і набуватися при одній церкві. Бо що для низької користі в церковних справах буває, то стає чужим Бога. Для потреб же ця життя, є різні заняття: і Сімі, аще хто забажає, та набуває потрібне для тіла. Бо Апостол річок: вимозі моєму, і сущим зі мною, послужили руки мої ці. І це спостерігати в цьому Богоспасаемом граді: а в інших місцях, через нестачу в людях, допустити вилучення. 16. Всяка розкіш і прикраси тіла чужі священичого чину і стану. Сього заради єпископи, або клірики, що прикрашають себе світлими і пишними одягом, та испраляются. Аще ж в тому пребудуть, піддавати їх покуті; такожде і вживають пахучі масті. Поелику ж корінь прикрості выспрь животяй, єресь христианохульников, соделалась нечистою плямою для Кафолической Церкви, і приявшие ОНУ не тільки іконами возгнушались, але і всяке благоговіння відкинули, ненавидячи людей чесно і благоговійно живуть, і виповнилося в них написане: гидота грішникам благочестя; те, аще обрящутся якісь, посміюються носять просте і скромне вбрання, єпитіміею та виправляються. Понеже, від давніх часів, всякий Священний чоловік задовольнявся нероскошним і скромним вбранням: бо все, що не для потреби, але для оздоблення пріемлется, підлягає звинуваченню в суєтності, якоже глаголить Василь Великий. Але і різнокольорові з шовкових тканин одягу не були Носимі, і на краю одягу не накладалися воскрелия інаго кольору; бо чули від богоносного голосу: яко в м'які одягу одягаються в будинках царських суть. 17. Деякий з ченців, бажаючи начальствувати, а послуху відмітаючись, залишивши свої монастирі, предприемлют створювати молитовні будинки, не маючи потребного до здійснення оних. Аще убо хто дерзне це творити, нехай буде йому заборонено від местнаго єпископа. Аще ж має потрібне до довершення: то навмисне їм да приведеться до кінця. Це ж саме дотримуватися і для мирян і для кліриків. 18. Безпреткновенни бувайте і зовнішнім, глаголить божественний Апостол. Але перебування дружин в єпископіях, або в монастирях, є вина всякого спокуси. Сього ради, аще угледено буде, що хто або має рабу, або вільну в єпископії, або в монастирі, доручаючи їй будь-яке служіння, та підлягає єпитимии; закосневающий же в тому, нехай буде вивержений. Аще і трапиться дружинам бути в заміських будинках, і вихоче єпископ, або ігумен шлях творити тамо: то в присутності єпископа, або ігумена аж ніяк ніякого служіння та не виправляє в той час дружина, але нехай буде особливо на іншому місці, поки піде відходження єпископа, або ігумена, та не буде нарікання. 19. Гидота сріблолюбства толіко взяла гору водіями церков, яко якісь з глаголемих благоговійних чоловіків і дружин, забувши Господні заповіді, заблукали, і в священний чин, і в Чернече Житіє вступають сприймають за злато. І буває, якоже глаголить Великий Василь, непотрібно все, чого початок нечисто: понеже Богу і багатству служити неналежне. Цього заради, аще розсуд буде хто або це творить: то єпископ, або ігумен, або хто або з священичеського чину, або так престанет, або нехай буде вивержений, за другим правилом другого Халкідонскаго Святого собору; а ігуменія нехай виженеться з монастиря, і нехай віддасться в інший монастир в послух: так само як і ігумен, який не має пресвітерскаго рукоположення. А про те, що дають батьки дітям, за подобою вина, і про речі принесених з власності, з оголошенням від приносить, яко присвячуються Богу, ми визначили: нехай будуть за обіцянкою їх, чи буде приніс в монастирі, або изыдет, аще не буде цьому провини в настоятелі. 22. Все приносити Богу, і не поневолюватися своїми бажаннями, є велика справа. Бо аще ясті, аща чи пієте, глаголить божественний Апостол, вся на славу Божу творите. І Христос Бог наш, у своєму Євангелії, звелів відсікати початку гріхів. Бо не токмо перелюб карається від нього, але і рух думки до замаху на перелюб засуджено, за словом Його: поглядаючи на дружину, до еже жадаєте ея, вже любив з нею в серці своєму. Звідси навчаючись, ми повинні очищати помисли. Бо аще і вся літ суть, але не вся на користь, як вчить Апостолське слово. Всякій людині необхідно їсти, щоб жити, і живуть в шлюбі з дітьми, в мирському стані, не негоже є мужам і дружинам разом; токмо дає їжу та приносять подяку; але є ні з якими або ганебними вигадками, або з сатанинськими піснями, і зі співачками і блудницькими голосуваннями, на які впаде пророче докір, глаголющее тако: горе з гуслями і співаками вино п'є, на справи ж Господнього не дивиться. І аще де будуть такі в християнах, та виправляються: аще ж не виправляться, нехай буде у ставленні до них дотримано канонічно постановлене колишніми раніше нас. А яких життя є тиха і однакова, яко дали обітницю Господу Богу взяти на себе ярмо чернецтва: ті нехай сядуть наодинці і замовкнуть. Але і священиче Житіє обрали, не зовсім дозволено їсти наодинці з дружинами, А хіба купно з деякими богобоязливими і благоговійними мужами і дружинами, щоб і це спілкування трапези вело до повчання духовному. Те ж дотримуватися повинно і в міркуванні родичів. Аще ж трапиться ченцеві, або чоловікові Священного Чину в подорожі не мати потребного, і по нужді восхоче він препочити в готелі, або в чиєму або будинку: дозволяється такому це творити, поелику потреба вимагає. Источник: http://www.magister.msk.ru/library/bible/comment/sobor/vselsob.htm | |
|
| |
| Просмотров: 136 | | |
| Всего комментариев: 0 | |