ПРАВИЛА СВЯТОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО ПЕРШОГО СОБОРУ, НІКЕЙСЬКОГО
| 1. Аще у кого в хворобі лікарями відбиті члени, або хто варварами оскоплений: такий та перебуває в Клірі. Аще ж, будучи здоровий, сам себе оскопив: такого, хоча б і до кліру зарахований був, належить виключити, і відтепер нікого таких не повинно виробляти. Але як явно те, що це висловлено про діючих з наміром, і дерзаючих оскоплять самих себе, так навпаки, аще які оскоплені від варварів, або від панів, втім же знайдуть гідні: таких в клір допускає правило. 2. Поелику, по нужді, або по інших спонукань людей, багато чого сталося не за правилом церковному, так що людей, від язичеського житія недавно приступили до віри, і короткий час оголошеними колишніх, незабаром до духовної купелі призводять; і негайно по хрещенні зводять в єпископство, або пресвітерство: тому за благо визнано, щоб надалі нічого такого не було. Поеліку і оголошеному потрібен час, і по хрещенні подальше випробування. Бо ясно Писання Апостольське глаголюче: не новохрещеного, та не розгордившись в суд впаде, і в мережу дияволу. Аще ж, в продовженні часу, душевний деякий гріх знайдений буде в якійсь особі, і буде викритий двома, або трьома свідками: такий нехай буде виключений з кліру. А вступник всупереч цьому, яко зухвалий чинити опір великому Собору, наражає себе на небезпеку виключення з кліру. 3. Великий Собор без вилучення поклав, щоб ні єпископу, ні пресвітеру, ні диякону, і взагалі нікому з знаходяться в Клірі, не було дозволено мати співмешкану в будинку жінку, хіба матір, або сестру, або тітку або ті тільки особи, які чужі всякого підозри. 4. Єпископа поставляти найбільш пристойно всім тієї області єпископам. Аще ж це незручно, або з належної необхідності, або по дальності шляху: принаймні три в одне місце зберуться, а відсутні та виявлять згоду за допомогою грамат: і тоді здійснювати висвячення. Стверджувати ж такі дії в кожній області личить ея митрополиту. 5. Про тих, які єпископи, по кожній єпархії, віддалили від спілкування церковного, чи належать вони до кліру, або до розряду мирян, повинно в судженні триматися правила, яким постановлено, щоб відлучені одними, не були прийняті іншими. Втім хай буде досліджувано, чи не по малодушності, чи чварі, чи по якомусь подібному невдоволенню єпископа, підпали вони відлученню. І так, щоб про це відбуватися могло пристойне дослідження, за благо визнано, щоб в кожній області двічі на рік були Собори: щоб всі взагалі єпископи області, зібравшись разом, досліджували такі здивування: і таким чином достовірно опинилися несправедливими проти єпископа, грунтовно всіма визнані були негідними спілкування, поки не заманеться збори єпископів вимовити про них більш поблажливе рішення. Собори ж так бувають, один перед Чотиридесятницею, та по припиненні всякого незадоволення, чистий дар приноситься Богу; а інший близько осіннього часу. 6. Так зберігаються стародавні звичаї, прийняті в Єгипті, і в Лівії, і в Пентаполі, щоб Олександрійський єпископ мав владу над усіма цими. Понеже і римському єпископу це зазвичай, подібно і в Антіохії, і в інших областях да зберігаються переваги церков. Взагалі ж нехай буде відомо це: аще хто без звоління митрополита, поставлений буде єпископом: про таке великий Собор визначив, що він не повинен бути єпископом. Аще ж загальна всіх обрання буде благословно, і згідно з правилом церковним, але два, або три, за власним підступом, будуть йому перечити: так пересилює думку більшого числа обирають. 7. Оскільки утвердилося звичай, і давній переказ, щоб шанувати єпископа, що перебуває в Єрусалимі: то нехай має він Послідування честі, зі збереженням гідності, присвоєного митрополії. 8. Про іменували колись самих себе чистими, але приєднуються до Кафоліческой і Апостольської Церкви, благоугодно святому і великому Собору так, по покладанні на них рук, перебувають вони в Клірі. Перш ж за все належить їм письмово сповідати, як приєднуватися і послідувати будуть визначенням Кафоліческой і Апостольської Церкви, тобто, будуть в спілкуванні церковному і з двоєженцями, і з занепалими під час гоніння, для яких і час покаяння встановлено, і термін прохання призначений. Треба, щоб вони в усьому послідували визначенням Кафолічної Церкви. І так де, або в селах, або в градах, все, що знаходять в Клірі, виявляться висвяченими з них одних: нехай будуть в тому ж чині. Аще ж там, де є єпископ Кафоліческой Церкви, деякі з них приступлять до Церкви: явно є, яко єпископ Православної Церкви матиме єпископську гідність; а іменується єпископом у так званих чистих, пресвітерську честь мати буде: хіба заманеться місцевий єпископ, щоб і той брав участь в честі імені єпископа. Аще ж то йому неугодно буде: то для видимаго сопрічісленія такого до кліру, винаходить для нього місце або хорепіскопа або пресвітера: нехай не буде двох єпископів у граді. 9. Аще деякі без випробування зроблені в пресвітери, або хоча при випробуванні сповідали свої гріхи, але, після їх сповідання, противу правила подвиглися люди, і поклали на них руки: таких правило не допускає до священнослужіння. Бо Кафолічна Церква неодмінно вимагає непорочності. 10. Аще які з занепалих зроблені в клір, по невіданню, або з зведенням зробили: це не послаблює сили правила церковного. Бо такі, за дізнанням, вивергаються від священного чину. 11. Про відступили від віри, не з примусу, або не причини від'яття маєтків, або небезпеки, або чого або подібного, як то сталося в мучительство Лікінієво, Собор визначив, являти милість їм, аще і не суть гідні людинолюбства. Які істинно покаються: ті три роки проведуть між слухаючими читання Писань, яко вірні: і сім років нехай припадають в церкві, просячи вибачення: два ж літа братимуть участь з народом в молитвах, крім причастя Святих тайн. 12. Благодаттю покликані до сповідання віри, і перший порив ревнощів явили, і відклали військові пояси, але потім аки пси, на свою блевотину повернулися, так що деякі і срібло вживали, і за допомогою дарів досягли відновлення в військовий чин: такі десять років так припадають в церкві, просячи вибачення, за трирічним часом слухання Писань в притворі. У всіх же цих належить приймати в міркування розташування і образ покаяння. Бо, які зі страхом, і сльозами, і терпінням, і благодійниками, звернення являють справою, а не по зовнішності: тих, по виконанні определеннаго часу слухання, пристойно буде приймати в спілкування молитов. Навіть дозволено єпископу і людинолюбство деякий про них влаштувати. А які байдуже понесли своє гріхопадіння, і вид входження до церкви уявили для себе задоволеним до звернення: ті цілком да виконують час покаяння. 13. Про що знаходяться ж при виході від житія, та дотримується і нині древній закон і правило, щоб відходить не позбавляємо був останнього потрібного напуття. Аще ж, бувши відчай в житті і сподоблений причастя, знову до життя повернеться: нехай буде між беруть участь в молитві тільки. Взагалі всякому, хто б не був, що просить причаститися Євхаристії, з випробуванням єпископа, так викладаються Святі Дари. 14. Щодо оголошених і відпадлих, завгодно святому і великому Собору, щоб вони три роки тільки були між слухаючими писання, а потім молилися з оголошеними. 15. Унаслідок багатьох сум'яття і відбуваються нестроїв, заманеться абсолютно припинити звичай, всупереч апостольському правилу, що знайшовся в деяких місцях: щоб з міста в місто не переходив ні єпископ, ні пресвітер, ні диякон. Аще ж хто, по цьому визначенні Святого і великого Собору, таке що-небудь заповнить, або допустить зробити з собою таку справу: розпорядження нехай буде абсолютно недійсне, і перейшов нехай буде повернутий до церкви, в якій висвячений на єпископа, або пресвітера, або диякона. 16. Аще які пресвітери, або диякони, або взагалі до кліру зараховані, необачно і страху Божого перед очима не маючи, і церковнаго правила не знаючи, віддаляться від власної церкви: такі аж ніяк не повинні бути прийнятні в іншій церкві: і належить всяке спонукання противу їх вжити, та повернуться в свої парафії; або, аще залишаться наполегливими, личить їм чужим бути спілкування. Так само, аще хто дерзне належить відомству другаго захопити, і в своїй церкві висвятити, без згоди собственнаго єпископа, від котораго ухилився зарахований до кліру: недійсно нехай буде висвячення. 17. Оскільки багато зараховані в клір, любостяжанию і лихоимству байками, забули Божественне писання, глаголющее: сребра свого не давай в лихву; і, даючи в борг, вимагають сотих; судив святий і великий Собор, щоб, якщо хто, після цього визначення, обрящется стягував зростання з даного в позику, або інший оборот дає сій справі, або половиннаго зростання вимагає, або щось інше вымышляющий, радя скверного, таковый був извергаем з кліру, і чужий духовного стану. 18. Дійшло до Святого і великого Собору, що в деяких місцях і градах диякони викладають пресвітерам Євхаристію, тоді як ні правилом, ні звичаєм не передано, щоб не мають влади приносити, викладали приносить Тіло Христове. Так само і те сталося відомим, що навіть деякі з дияконів і перш єпископів Євхаристії торкаються. Це все так присічеться: і диякони нехай перебувають в свій мірі, знаючи, що вони суть служителі єпископа, і нижчі пресвітерів. Так сприймають же Євхаристію по порядку після пресвітерів, що викладається їм єпископом, або пресвітером. Сидіти посеред пресвітерів не дозволено дияконам. Бо то буває не за правилом, і не в порядку. Аще ж хто, і після цього визначення, не хоче слухняний бути: нехай припиниться його дияконство. 19. Про колишніх Павлианами, але потім вдалися до Кафолической Церкви, постановляється визначення, щоб вони всі взагалі знову хрестимі були. Аще ж які в колишній час до кліру належали: такі, з'являючись безпорочними і неукоризненними, по припиненні, нехай будуть висвячені єпископом Кафоліческой Церкви. Аще ж випробування знайде їх нездатними до священства: належить їм виверженим бути зі Священного чину. Подібно і у ставленні до дияконисам, і до всіх взагалі зарахованим до кліру, той же образ діяння так дотримується. Про дияконисах же ми згадали про тих, які, за одіянням, за таких прийнятні. Бо втім оне ніякого свячення не мають, так що можуть абсолютно счісляеми бути з мирянами. 20. Оскільки суть деякі схиляють коліна в день Господній, і в дні П'ятидесятниці: то щоб у всіх єпархіях все однаково дотримано було, завгодно святому Собору, та стояще приносять молитви Богу. Источник: http://www.magister.msk.ru/library/bible/comment/sobor/vselsob.htm | |
|
| |
| Просмотров: 139 | | |
| Всего комментариев: 0 | |